ОБМІН ДОСВІДОМ

5 жовтня на підприємство Західний Буг завітали колеги з казахського ахолдингу АТ «Атамекен-Агро» для набуття європейського досвіду ведення агробізнесу та мистецтва вирощування сої.
АТ «Атамекен-Агро» – це великий холдинг у Казахстані, всього більше 440 тис. га землі, з них – 270 тисяч – посівні площі. Це велика група компаній, до якої входять як виробники сільгосппродукції, що вирощують різні культури (олійні, зернові, зернобобові, кормові), так і підприємтсва з власними потужностями для зберігання – елеватори, антари та склади, ХПП. Інший напрям – тваринництво (м’ясна ВРХ) та птахівництво (качки, гуси).
Отже, успішним досвідом вирощування сої з гостями з Казахстану ділиться Петро Васильович Вільховий, агроном підрозділу ПП «Західний Буг» у смт Жвирка Сокальського р-ну.
«У підрозділі – 8200 га землі, – розпочинає розповідь агроном, – структура посівних площ: 50% – зерновий клин, 50% – всі решта культури, як-от: кукурудза, ріпак, цукровий буряк, соя. Сою сіємо тільки по пшениці.
Готуючи ґрунт під посів, ми не ораємо, проводимо комбінований обробіток. Як і під буряк, під кукурудзу, так і під сою працюємо глибоко – 28-30 см, щоб добре проникала стрижнева коренева система.
Під сою добрива вносимо весною перед посівом. Цього року вносили ARVI 18/24/24, нормою 180-200 кг/га, або ж можна замінити на нітроамофоску 10/20/20 + сірка + бор + цинк, нормою 230-250 кг/га. Також перед посівом вносимо 1 ц/га карбаміду.
Вирощуємо різні сорти сої, з канадської селекції з ранніх – Зельда, раніше – Танаїс, який давав 2,2 т.
Оптимальний період посіву – з 15 квітня по 5 травня, починаємо тоді, коли на глибині посіву є хоча б 10 ˚С. Глибина посіву – 4-5 см.
Система захисту завжди комбінована: ґрунтові та підслясходові гербіциди.
Збирати сою починаємо 20-25 вересня і збирання пізніх сортів триває майже до кінця жовтня.
Минулий рік був соєвий, ми зібрали більше 4 т/га, цього року трішки менше: Зельда – 3,2 т/га, елітна насіннєва Кіото – 3,82 т/га».
Кліматичні умови у Казахстані зовсім інші. Холдинг розташовано на півночі країни у Північно-Казахстанській та Акмолинській областях. Клімат – різко континентальний, дещо посушливий, середньорічна норма опадів – 250-270 мм, а може бути й 120-150 мм. Це зона ризикованого землеробства. Ґрунти різні: від солонців – до чорноземів, тож особливу увагу приділяють удобренню. Працюють за технологією Ноу-тілл.
У Казахстані буває, що до кінця квітня ще лежить сніг, тому посів починають пізніше – у травні. Друге: сіють фактично в болото, а далі наступає засуха, тож всі добрива треба вносити з осені, щоб на весну, поки є волога, вони вже були у ґрунті.
Які ж характеристики має мати сорт сої, щоб вирощувати його у Казахстані?
«Перший фактор – це кількість CHU – позитивних температур за період вегетації, другий – це протеїн, і вже третій – потенціал врожайності, – відповідає Віктор Кухарчук, консультант АТ «Атамекен-Агро». – Тільки тоді, коли перші два фактори у нормі, можна підбирати сорт за потенціалом урожайності. Адже якщо соя не достигатиме, немає сенсу її вирощувати, якщо там не буде протеїну, її ніхто не купуватиме, скільки б ми її не виростили.
Ми підбираємо ранні сорти. Літо у Казахстані дуже коротке: цьогоріч 1 жовтня вже йшов сніг, він падав і лежав, температура знизилася, а це дуже великий ризик для сої. Після зими сніг лежить приблизно до середини квітня».
Христина Данилюк, керівниця відділу продажу ПП «Західний Буг»:
На сьогодні у структурі «Західного Бугу» 8,5 тис. га посівних площ сої. Співпрацюємо з трьома оригінаторами, серед них і компанія «Захід Агробізнес», яка є офіційним дистриб’ютором канадської селекційної компанії Prograin. Вирощуємо їхні сорти Зельда, Амадеус і Кіото.
Сорт Зельда – один із найраніших сортів сої, які були в портфоліо нашого насіннєвого господарства. Вирощували ми цей сорт на полях підрозділу у смт Жвирка Сокальського району. Посіяли 65 га, зібрали наприкінці серпня з урожайністю 2,9 т/га. Це хороший результат для сорту з таким раннім терміном достигання. Зельда чудово підійде для тих компаній, яким важливо якомога раніше звільнити поля, аби вчасно посіяти озиму пшеницю, чи озимий ячмінь, який є чудовим попередником і дає перші гроші. Попит на цей сорт буде, особливо у агрохолдингів, чи великих господарств, яким важлива структура посівних площ, адже малому фермеру цікавий один більш високопродуктивний сорт. Зельда – це нішевий сорт, який має своє призначення: дати максимальний результат для своєї групи стиглості та швидше звільнити поле.
Для того, щоб насіння було якісне, потрібно контролювати процес його вирощування, доробки – від початку, ще від тоді, як отримуємо його на елеватор. Там насіння протруюємо, а далі – здійснюємо посів. На кожному з цих етапів має бути контроль, тому що насінництво – це, передусім, дотримання чистоти сорту. У «Західному Бузі» ми проводимо внутрішню апробацію чистоти посівів, а також контроль здійснюють зовнішні апробатори – акредитовані державою органи – ТОВ «Агросерт», або ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». Інспектори оглядають поля, перевіряють наскільки вирівняний та чистий посів і засвідчують, що немає домішок інших сортів. За всі роки, відколи ми займаємося насінництвом сої, у нас не було жодного випадку з домішками інших сортів. Для того, щоб сорт сої був дійсно чистим, потрібно дотримуватися чистоти під час приймання, посіву, збирання, транспортування, закладання на зберігання тощо, тобто контролювати кожну точку контакту сорту з машинами та обладнанням, яке з ним працює.
Другий момент: ми збираємо сою з кондиційною вологістю (до 14%), посівний матеріал не сушимо, для того, аби зайвий раз механічно не впливати на нього і не зменшувати схожість майбутнього насіння.
Після збирання посівний матеріал одразу ж пускаємо на очищення, яке здійснюємо на німецькому обладнанні Petkus. Для очищення сої використовуємо 2 машини: перша – сепаратор, який забирає більші домішки та дрібне, бите, поперечно-колоте насіння; друга – пневмовібростіл, що відсортовує насіння за питомою вагою: більш важке, виповнене насіння, яке в подальшому дасть дружні сходи, матиме найкращу енергію проростання – до посівного матеріалу, а решту – у відходи.
Відмінностей у доробці насіння чи то для власних потреб, чи для оригінаторів, немає – його якість однаково висока.

За матеріалами журналу “АгроЕліта” № 10 (81) / 2019