«Хіба ревуть воли як ясла повні» – чи вся волога, яка міститься в ґрунті однаково «цінна»?

Отож, повертаючись до теми, яка стосувалась запасів продуктивної вологи, давайте разом розглянемо, які ж форми вологи містяться в ґрунті.

Загальний запас вологи (не плутайте з Діапазоном активної вологи – ДАВ) в ґрунті включає в себе три основні форми ґрунтової вологи – гігроскопічну, капілярну та гравітаційну. Гігроскопічна волога являє собою молекули води, які фізико-хімічним шляхом міцно зв’язані ґрунтовими частинками (глиною чи пилом). З агрономічної точки зору даний вид вологи абсолютно не цікавий, оскільки така волога недоступна для рослин і не включається в запас продуктивної вологи. Як завжди є одне «але» – даний показник дозволяє нам розрахунково визначити вологість в’янення, яку нам потрібно знати для розрахунку запасів доступної вологи. Тому гігроскопічну вологу все ж визначають лабораторним методом при визначенні ДАВ.

Наступні види ґрунтової вологи – це вода, яка знаходиться в ґрунтових порах дуже малого діаметру – менше 0,1 мм. Такі пори називаються капілярами і їх особливість полягає в тому, що волога по капілярах може рухатись в ґрунті в будь-якому напрямку. Вся капілярна вода входить до складу продуктивної вологи та, в більшості випадків, становить понад 60 %  доступної рослинам води.

Але і тут не обійшлось без нюансів – капілярна волога буває 2-ох різновидів – капілярно-підвішена і капілярно-підперта. Якщо капілярно-підперта волога без будь-яких застережень завжди доступна рослинам, то капілярно-підвішена волога по мірі підсихання ґрунту стає дедалі важче досяжною для кореневої системи. Особливо це стосується глинистих ґрунтів – річ у тім, що в +/- підсушеному ґрунті сила зв’язку між стінками капілярів та молекулами води суттєво зростає – як наслідок рослині потрібно докласти багато «зусиль», щоб поглинути капілярно-підвішену вологу (особливо на ранніх стадіях вегетації).

Тут саме час включити в наші роздуми широко відомий агрономам термін – «змикання капілярної вологи». Якщо не вдаватись в детальні пояснення, цей термін означає, що практично вся капілярна волога знаходиться в капілярно-підпертому стані і добре доступна рослинам. Якщо ж в ґрунті не відбулось змикання вологи в капілярах, то більшість води у верхніх горизонтах ґрунту знаходиться в капілярно-підвішеному стані – тобто її доступність для рослин може бути суттєво утруднена.

Гравітаційна волога – це вся вода, яка знаходиться в крупних ґрунтових порах і під дією сили тяжіння може рухатись тільки зверху вниз – тобто така волога завжди прагне досягнути ґрунтових вод і як можна скоріше покинути кореневмісний шар ґрунту. Гравітаційна волога, як і капілярна, повністю входить до продуктивної вологи (ДАВ). Проблема в тому, що це дуже динамічний показник – наприклад одразу після дощу або танення снігу гравітаційна волога може складати 30-40 % від всієї доступної вологи. Проте вже через кілька днів, після її стікання вниз по профілю ґрунту, частка цього виду ґрунтової вологи падає до 10-15 %.

Підсумовуючи тему оцінки запасів продуктивної вологи – даний інтегральний показник дає достатньо повне уявлення про кількість доступної рослинам вологи в момент відбору зразків. Водночас не дає відповіді на питання стосовно «цінності» цієї води з позиції можливості поглинання кореневою в середньо- та довгостроковій перспективі. Фахівці ПП «Західний Буг» будуть раді допомогти вам в комплексній оцінці вологозабезпеченості ґрунтів не тільки на основі показника ДАВ, але й ряду інших об’єктивних критеріїв.