«Хіба ревуть воли як ясла повні» – про що говорить та мовчить запас продуктивної вологи в ґрунті?

Вже понад 10 днів в Україні на полях невпинно тане сніговий покрив, що одночасно обумовлює насичення ґрунтів вологою. З наближенням початку посівної клопотів у аграріїв також стає більше і в багатьох районах України чи не основний фактор, який викликає тривогу – це запас продуктивної вологи на момент посіву ярих культур. Здавалося б, що з тією кількістю снігу, яка випала в цьому році за січень-лютий, особливо хвилюватись немає причин. Але як доволі часто трапляється в сільському господарстві зі здатністю ґрунту до накопичення та утримання вологи не все так просто та однозначно. Тож давайте спробуємо розібратись у цій проблематиці разом.

Запас продуктивної вологи (або часто цей параметр ще називають Діапазон активної вологи – ДАВ) – це наявність в певній товщі ґрунту доступної для рослин вологи, яка переважно вимірюється в міліметрах, рідше в метрах кубічних. В найбільш поширеній практиці вміст продуктивної вологи визначають шляхом відбору зразків через 10 см на глибину до 1 м – тобто ручним ґрунтовим буром відбирають 10 зразків, після чого їх відправляють у лабораторію для визначення польової вологості та наступних розрахунків.

Запаси доступної вологи в міліметрах оцінюються за наступною шкалою (в шарі ґрунту 0-100 см):

💧💧 понад 160 мм – дуже високий вміст активної вологи

💧💧 160-130 мм – високий вміст активної вологи

💧💧 130-90 мм – задовільний запас активної вологи

💧💧 90-60 мм – незадовільний запас активної вологи

💧💧 менше 60 мм – дуже низький вміст активної вологи

Слід відзначити, що сам польовий та лабораторний етапи визначення запасів продуктивної вологи є достатньо простим. Проте в цій простоті заховані певні «підводні камені», які часто можуть повністю обезцінити одержані результати. Про що ж саме йде мова:

✅ якість відбору зразків – якщо бюкси, куди відбирався ґрунт не будуть правильно упаковані та відбудеться випаровування вологи до моменту надходження зразків в лабораторію, результат буде недостовірним;

✅ для розрахунку ДАВ додатково використовують показник щільності ґрунту та показник Вологості в’янення – при цьому дані параметри переважно беруться з довідкових джерел, а не визначаються в полі. Тобто достовірність одержаних результатів значною мірою залежить від досвіду та кваліфікації виконавця;

✅ не вся волога, яка віднесена до продуктивної та визначається в лабораторних умовах, є однаково «цінною» для сільськогосподарських культур.

Саме про «підвиди» продуктивної вологи та їх значення для сільськогосподарських культур піде мова в наступній частині даного допису через тиждень.

Якщо ця публікація вам була корисною – ставте + в коментарях.