Обґрунтований вибір

Стійка тенденція до зниження рентабельності рослинництва та зміна клімату змушують аграріїв шукати способи зменшення витрат на вирощування сільгоспкультур без зниження якості, підвищення ефективності використання кожного гектара ріллі та забезпечення стабільних урожаїв. На цьому зосередились у підприємстві «Західний Буг», яке обробляє близько 65 тис. гектарів у трьох областях України. Останніми роками агрохолдингу вдається забезпечувати рентабельність культур на такому рівні: буряк і озимий ячмінь — 25–24%, пшениця, соя і ріпак — 30%, кукурудза — 35–40%.

Василь Косар, агроном-ґрунтознавець підприємства «Західний Буг»

Пошук рішення 

Безвідвальний обробіток ґрунту аж ніяк не є інновацією. Його давно успішно застосовують за кордоном, а останнім часом усе більше і в Україні — здебільшого через те, що в господарствах класична технологія не дає бажаного врожаю, або й навіть спричиняє суттєве погіршення фізико-хімічних властивостей ґрунту.

Ще однією причиною пошуку нових підходів до ґрунтообробітку в «Західному Бузі» стали особливості місцевих ґрунтів. На Львівщині та Волині переважають карбонатні чорноземи з частковим виходом породи на поверхню. За оранки карбонатна материнська порода витягається на поверхню, реакція ґрунтового розчину стає лужною — показник рН у таких випадках становить 7,8–8,5 (оптимум уважається 6,5–7,2).

Щоб вивчити й перейняти успішний досвід застосування безвідвального обробітку ґрунту, львів’яни побували у своїх колег із Німеччини та Великої Британії. Для своїх умов виробили власний алгоритм обробітку поля, який не передбачає ні оранки, ні культивації. Тепер після жнив проводять зривання технологічних колій, потім лущення, обробку гліфосатом і основний обробіток комбінованим агрегатом. Після зимівлі на полі під ранні культури за потреби проходять вирівнювачем і запускають сівалку. За цієї системи дуже важливо якісно збирати попередник і розподіляти солому вздовж ширини захвату жатки комбайна, бо саме цей чинник сильно лімітує якість ґрунтообробітку комбінованими агрегатами.

Ця технологія не надто ефективна на легких піщаних ґрунтах і ґрунтах із важким гранулометричним складом (важкоглинисті ґрунти). А от на полях підприємства «Західний Буг» її застосування дає низку переваг.

Переваги системи 

«Безвідвальна система обробітку ґрунту базується на застосуванні комбінованих агрегатах, які в один прохід виконують 2–4 операції, — розповідає пан Василь. — Звідси випливає перша перевага цієї системи, а саме — суттєва економія ресурсів». Проти оранки економія становить 20–25% завдяки зменшенню кількості технологічних операцій і, відповідно, затрат людської праці на одиницю площі.

Агрохолдинг має комбіновані агрегати Horcsh і Kockerling, які дозволяють бути гнучкішими в умовах, у яких плуг би не впорався. Наприклад, на полях із великою вологістю після оранки залишаться великі брили, що потребуватиме проведення інших агротехнологічних операцій.

Крім того, деякі наявні агрегати мають можливість уносити добриво, що дозволяє не лише робити менше проходів по полю, а й точніше розподіляти поживні речовини в ґрунті, ніж за внесення дисковим розкидачем.

Друга перевага — зниження навантаження на ґрунт завдяки зменшенню кількості проходів високопродуктивної техніки. Адже втрати врожаю від ущільнення ґрунту можуть сягати 30–50%. Шестиметровий агрегат обробляє за добу 60–80 гектарів. Підприємство застосовує тільки техніку, ширина ходу якої кратна шести метрам — так вдається працювати по сталих технологічних коліях. Використання на полях одних і тих самих технологічних колій і застосування гусеничних тракторів в умовах вологого клімату дозволяє менше ущільнювати ґрунт. Адже розподіл ваги на широку гусеницю зовсім інший, ніж у колісних тракторів, відтак, менший тиск на ґрунт, не такі глибокі сліди, а ущільнення не таке сильне. Колісні трактори застосовують для виконання операцій, не пов’язаних із безпосереднім рухом по полю: перевезення добрив, води тощо. Крім того, використання у сівалок функції контролю вимкнення секцій і сівби з технологічними коліями дозволяє заощаджувати до 7–8% насіння. А застосування функції вимкнення форсунок на високопродуктивних обприскувачах під час унесення засобів захисту рослин суттєво відбивається на собівартості вирощеного врожаю.

Також для зменшення проблеми ущільнення ґрунту в сівозміні змінюють глибину основного обробітку: під зернові — це 22–24 см, під сою, кукурудзу — 26–28, цукровий буряк і ріпак — на 30–32 см.

Третя перевага — покращення родючість ґрунту, адже система обробітку передбачає раціональне використання пожнивних решток у верхньому шарі. За наявності вологи в ґрунті рештки дуже добре розкладаються і повертають у систему живлення поживні речовини. «Пожнивні рештки, зароблені восени на глибину 15–18 см, до кінця весни уже розкладаються, крім хіба що кукурудзиння, — розповідає агроном-ґрунтознавець. — Для порівняння: за оранки, особливо в посушливих умовах, у результаті потрапляння решток на глибину 30 см і нижче, органіка консервується в ґрунті й не відбувається її мінералізації — тобто вилучається з обігу живлення». Для пришвидшення мінералізації в господарстві під час заорювання решток уносять додатково азот нормою 50–70 кг/га (його не враховують у загальній системі живлення) — це суттєво підвищує динаміку цього процесу й фактично дозволяє відмовитися від деструкторів соломи.

Вивчення впливу різних типів ґрунтообробних знарядь на ґрунти

«Постійний моніторинг агрохімічних показників родючості ґрунту доводить, що за останні шість років нам вдається підтримувати стабільний рівень основних елементів (фосфор, калій), стабілізувати вміст гумусу та рівень кислотності, — розповідає Василь Косар. — Зокрема, цьому сприяє застосування безвідвальної системи обробітку ґрунту й збалансованої системи живлення». Щодо системи живлення, то, як показує практика підприємства, внесення дефекату на кислих ґрунтах сприяє покращенню структури ґрунту. Також унесення дефекату утворення кірки.

Четверта перевага — зниження ерозійного тиску. Завдяки мульчі, що зостається на поверхні за безвідвального обробітку, в спекотні дні земля прогрівається менше, ніж на «оголеному» полі, а під час інтенсивних опадів на схилах менше руйнується структура ґрунту й менш інтенсивно змивається ґрунт. Як зазначає пан Василь, у такий спосіб проблема водної ерозії не розв’язується стовідсотково, але втрати цінного дрібнозему, порівнюючи із сусідами, що застосовують оранку, значно зменшилися.

П’ята перевага полягає в тому, що застосування безвідвального обробітку дозволяє зменшити випаровування вологи. На полях для закриття вологи застосовують пружинні борони, а для покращення капілярного водопідняття (особливо в умовах недостатньої кількості опадів), а також покращення структури ґрунту — проводять передпосівне коткування.

У підприємстві припускають, що в перспективі застосовуватимуть систему strip-till. Перехід на цю систему, особливо на широкорядних культурах (цукровий буряк, ріпак, кукурудза) — чи не найкращий варіант для ефективнішого нагромадження та використання вологи у ґрунті. Міжряддя, які не обробляють, перетворюються на акумулятор вологи, яку використовуватимуть рослини під час ранніх фаз вегетації, пояснює агроном-ґрунтознавець. У 2020 році «Західний Буг» проводить масштабні випробування різних технологій смугового обробітку ґрунту з використанням сівалок Horcsh Focus, Mzuri, Klaydon, Amazone Primera, культиваторів Fly, Kverneland, Farmet. Усього під випробування цієї технології відведено близько семи тисяч гектарів у різних підрозділах підприємства — експериментують з усіма культурами, що є в сівозміні. Крім цукрових буряків і кукурудзи, які будуть сіяти весною, вже проведено сівбу ріпаку й озимих зернових. Про результати цього широкомасштабного виробничого досліду Василь Косар обіцяє розповісти після збирання врожаю 2021 року.

«Ми не можемо вплинути на надходження вологи, але на її витрачання — так, — зазначає пан Василь. — З цим і експериментуємо — сміливо, масштабно, з важкопрогнозованим результатом, але свідомо йдемо на чималі ризики заради того, щоб перевірити ефективність тих чи інших агрозаходів і технологій на наших полях. У цьому — дух і філософія компанії „Західний Буг” — завжди крокувати в ногу з часом, а ще краще випереджати його».

Треба допрацювати 

Утім, застосування безвідвальної системи обробітку ґрунту має певні негативні наслідки. Так, на полях підприємства побільшало проблем із бур’янами, особливо коренепаросткових. Їх викорінення потребує великих затрат енергії та часу, адже вони мають дуже розвинуту кореневу систему, що здатна проникати в ґрунт на глибину до кількох метрів. Для боротьби з бур’янами агрономи планують приділяти більше уваги системі захисту рослин і осінньому обробітку ґрунту. Важливо не допустити біосинтезу й відкладення запасних поживних речовин у підземних органах багаторічних бур’янів. А для цього після жнив, коли в більшості бур’янів цього типу відбувається інтенсивний відтік поживних речовин із надземних органів у підземні, потрібно активно виснажувати їх: обробляти ґрунт, що забезпечить знищення надземної маси та подрібнення підземних органів, і застосовувати гербіциди. Стратегія боротьби з багаторічниками вимагає комплексного, добре продуманого підходу.

Крім того, виявилося, що безвідвальна система обробітку ґрунту показала нижчу ефективність на недавно приєднаних землях. Зокрема, на Тернопільщині за посушливої осені. «Якщо плуг працює по землі незалежно від її фізичного стану та наявної вологи, то комбіновані агрегати вибагливіші: щоб вони не вивертали великі грудки, досконало виконували операції, потрібно, щоб ґрунт був у стані фізичної стиглості, без плужної підошви. Також потрібен контроль розподілу пожнивних решток», — пояснює пан Василь. Тому на нових землях нюанси технології безвідвального обробітку ґрунту поки що вивчають і відпрацьовують. Наступного року в цих регіонах випробовуватимуть технології смугового обробітку.